Рішення суду в Гаазі про стягнення з РФ $5 млрд на користь НАК "Нафтогаз-України" за шкоду, заподіяну внаслідок анексії АР Крим та втрату її активів, є прецедентом для великої кількості українських компаній, чиї активи також розташовані на окупованих територіях, вважає ексголова компанії Юрій Вітренко.
"Це рішення арбітражу тепер є важливим джерелом права, прецедентом, для переважної більшості українських компаній, чиї активи розташовані на території України, незаконно анексованій чи окупованій Росією. Це стосується і Криму, і окупованої території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Йдеться про сотні мільярдів доларів", — написав він у фейсбуці у п'ятницю.
За словами Вітренка, ухвалене Гаазьким міжнародним судом 12 квітня рішення доводить: "Юридичні трюки з "незалежністю" окремих регіонів України, які потім "приєднуються" до Росії, не спрацьовують, і що Росії доведеться компенсовувати українським компаніям сотні мільярдів доларів за втрачені ними активи".
На його думку, з урахуванням цих факторів Росії як країні має бути економічно вигідно якомога швидше повністю піти з України, залишивши її територію в міжнародно визнаних кордонах.
"Навряд чи це прямо зараз зупинить режим Путіна, але це може бути важливим чинником для перемоги України у цій війні", — припустив ексголова "Нафтогазу".
Водночас він припустив, що РФ оскаржуватиме рішення арбітражу в судах, і його ще належить захистити, водночас назвавши його виконання непростим, хоча й реалістичним завданням.
"Для "Нафтогазу" 5 млрд доларів — це величезні кошти, й у "Нафтогазу" зʼявляється можливість стягнути ці кошти з Росії. Це буде непросто, кажу з власного досвіду стягнення грошей з "Газпрому" за рішенням Стокгольмського арбітражу, але це можливо, особливо враховуючи вже заморожені на Заході російські активи", — сказав Вітренко.
Він подякував усій команді "Нафтогазу" і партнерам, які працювали над цим рішенням суду, назвавши основним юридичним радником НАК компанію Covington і зовнішнього радника з питань права українську компанію Aequo.
При цьому Вітренко назвав "неординарними" юридичний та економічний бік процесу, зазначивши, що позицію НАК було надзвичайно складно обґрунтовувати та захищати в арбітражі.
"Хоча ми самі стверджували в цьому арбітражі, що Крим — це Україна, але у відповідності до договору про захист інвестицій між Україною та Росією, саме Російська Федерація несе повну відповідальність за економічні наслідки неможливості для "Нафтогазу" використовувати наші активи у Криму", — описав деталі справи Вітренко.
Ускладнювальними факторами в арбітражі він назвав "націоналізацію" так званою незалежною владою Криму активів "Нафтогазу" ще до анексії півострова, а також позицію Росії, яка заявляла, що основні активи НАК у Криму — це спадщина Радянського Союзу, а не нові інвестиції компанії.
Крім того, додав Вітренко, досить складно було обґрунтувати ринкову вартість у $5 млрд, оскільки свого часу активи НАК у Криму були не дуже прибутковими через адміністративно занижені ціни реалізації газу та інші фактори.
За його словами, перші зовнішні оцінки вартості давали суму, яка взагалі "викликала сумніви щодо економічного сенсу судитися", а після активної та надзвичайно складної роботи внутрішньої команди НАК сума дійшла до $2 млрд. Потім знадобилося ще декілька раундів зі складними розрахунками та доказами, щоб НАК змогла обґрунтувати в арбітражі суму в $5 млрд.
Як повідомлялося, Арбітражний трибунал при Постійній палаті третейського суду в Гаазі 12 квітня 2023 року зобов'язав РФ сплатити НАК "Нафтогаз України" $5 млрд за шкоду, заподіяну захопленням активів компаній "Групи Нафтогаз" в АР Крим у 2014 році.
Ще у жовтні 2016 року "Нафтогаз" і його дочірні компанії ініціювали арбітражний розгляд проти РФ щодо відшкодування збитків через захоплення своїх активів у Криму, а у вересні 2017 року було подано заяву до трибуналу при суді в Гаазі.
У лютому 2019 року суд підтвердив відповідальність РФ у порушенні міжурядової угоди про захист інвестицій, включаючи статтю про заборону експропріації.
У червні того самого року "Нафтогаз" подав до суду заяву про розмір компенсації збитків від експропріації активів у Криму, а в грудні РФ подала зустрічну заяву.
У лютому 2020 року "Нафтогаз" у заяві у відповідь додатково обґрунтував розмір компенсації збитків, оцінивши їх на суму майже $5 млрд плюс відсотки, що на початок 2022 року вже перевищує $10 млрд.
21 лютого 2022 року Арбітражний трибунал у Гаазі розпочав слухання щодо визначення розміру компенсації "Нафтогазу України" за втрачену можливість використання своїх активів у Криму.
Оставьте комментарий